Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». Готувалася стати вчителькою. За словами Ганни ─ вроджена жінка і матір.
Софія Дорошенко ─ творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).
У творі “Вальс меланхолійний” йдеться про трьох жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних образів жінок. Експозиція — оповідь Марти про музику, враження від неї, життя з Ганнусею. Зав'язка — рішення подруг взяти третього компаньйона для спільного проживання; поява Софії Дорошенко.
Ганна ─ емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю.
В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя, тому і вільні стосунки з чоловіками не вважала за непорядність. «…заглушити у собі той світ, щоб жити лише для одного чоловіка і для самих дітей? Се неможливо… тому неможливо, хто носить справжній артистизм у душі!..»Софія ─ творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).
Марта зізнається, що не може слухати меланхолійної музики, бо та нагадує про смерть подруги, «якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика».Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». За словами Ганни вона була вроджена жінка і матір.
Оповідь у творі ведеться саме від імені Марти. Вона планує стати вчителькою, готується до іспиту. Дівчина не лише навчається, а й самотужки заробляє на життя — викладає англійську мову. У неї дуже м’який і поступливий характер, вона наділена глибокою здатністю до співпереживання. Тому емоційна й терпима Марта стає найкращою подругою малярки Ганни. Вона підтримує її захоплення мистецтвом та ідеї жіночої емансипації. Однак при цьому Марта бачить своє щастя в коханні й родинному житті. Ганна називає її доматоркою, господинею: «…такі, як ти, Марто, такі, як ти, творять ту велику силу, що пригноблює таких, як я. Масою пригноблюєте ви нас, поодиноких, і ми загибаємо, мов той цвіт без насіння, через вас».
Джерело:
Сюжетний ланцюжок твору “Меланхолійний вальс”
Роздуми майбутньої вчительки Марти, від імені якої ведеться оповідь, про любов до класичної музики.
Знайомство з художницею Ганною, подругою Марти, що орендували разом квартиру.
Після підвищення орендодавцем плати за квартиру дівчата змушені шукати третю співмешканку.
Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на непривабливі деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці.
Софія – професійна піаністка. Перше враження змінюється після виконання дівчиною етюду Шопена.
Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір’ю.
Ганна виїздить до Риму, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв’язок, не скріплюючись справжніми почуттями, швидко розривається. Батька своєї дитини вона покидає. Сина бере повністю під свою опіку.
Трагічна доля Софії. Її талант не зміг зреалізуватися – не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Смерть матері та відмова дядька допомогти завдали їй страшенної муки. Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало ─ настала раптова смерть.
Проблематика твору “Меланхолійний вальс”
Проблеми в творі “Меланхолійний вальс” розкриті такі:
жіноча рівноправність,
свобода вибору,
мистецтво і буденність,
музика і реальність,
пошуки щастя.
“Меланхолійний вальс” сюжет
У творі “Вальс меланхолійний” йдеться про трьох жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних образів жінок.
Експозиція — оповідь Марти про музику, враження від неї, життя з Ганнусею.
Зав’язка — рішення подруг взяти третього компаньйона для спільного проживання; поява Софії Дорошенко.
Розвиток дії – розмови подруг, їх уподобання, навчання, проблеми; смерть матері Софії.
Кульмінація – серцевий напад Софії, її згасання.
Розв’язка твору — похорон Софії, від’їзд Ганни до Італії, повернення, Мартине заміжжя.
Ганна ─ емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю.
Софія ─ творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).
Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». За словами Ганни вона була вроджена жінка і матір.
Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». За словами Ганни вона була вроджена жінка і матір.
Назва – “Valse melancolique”
Автор – Ольга Кобилянська
Рік написання – 1897
Жанр – новела
Літературний рід – епос.
Літературний напрям: модернізм, неороматизм.
Тема – зображення життя жінок-інтелектуалок, які прагнуть краси в житті.
Ідея – мистецтво є віддзеркаленням внутрішнього світу людини, її свободою.
