Одне з перших оповідання Підмогильного було написано в 16 років. Воно називалось "Важке питання", де головний герой хотів позбутися цноти. В 30-х роках радянські критики нападають на Підмогильного, мовляв, як це так на початку революції підліток пише оповідання про фізіологічні потреби й ігнорує події навколо. Спочатку вони звинувачували його в аполітичності, а потім розстріляли разом з іншими українськими інтелігентами, які не вписувалися в канони їх тоталітарної системи й становили загрозу. На жаль, почерк росії у відношенні до українців незмінний.
Playing a video (Stop)
Powered by Haskell (GHC 8.8.4
)
Місто" аналіз твору
Літературний рід: епос
Напрям – модернізм
Течія – екзистенціалізм.
Жанр: урбаністичний роман.
Різновид – урбаністичний, соціально-психологічний, інтелектуальний роман (роман ідей).
«Місто» вважається першим в українській літературі урбаністичним романом, бо він детально показує проблеми міського життя.
Тема: розповідь про підкорення міста колишнім селянином. Психологічна трансформація вихідця з села в умовах міста, народження письменника
Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
Валер’ян Петро́вич Підмоги́льний (* 2 лютого 1901, Писарівка — † 3 листопада 1937, Сандармох) — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Своїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності. Блискуче знана Валер’яном французька мова додавала його творам поетики — повнокровності фрази: живої, дихаючої, сповненої натхнення і пристрасті. Він зумів зблизити свою творчість із Західною літературою, сприймаючи враження нових літературних течій, доводячи стилістику до найвищих світових зразків свого часу.
У стрімкому вирі нищівних 19—20-х років він закарбував чуттєву картину людського характеру революційної доби. Його творчість сповнена людськості, розгубленості душі в змаганні з машиною смертоносного часу. Валер’ян Підмогильний сам здійснив таку ж подорож, в пошуку свого я, розкривши нові грані свідомості на сторінках творів. Його роман «Місто» одна із знакових книг століття. Розповідь про долю юнака в тенетах великого полісу, по суті живого хижого організму, що висмоктує совість людини. Дослідники відносять роман до такої мистецької течії як екзистенціалізм, тому твір можна порівнювати з найкращими зразками літератури подібного змісту. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво. Злочин, що робить місто з людиною, нагадує Достоєвського з його живим і зловісно сірим Петербургом і Мопасана з темою морального виродження в «Любому Друзі». Разом із цим — це суто українська драма людини — сільської натури з її темною підсвідомістю, що роз’їдає серцевину особистості.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму. Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна.
Поки письменник був під арештом він писав листи своїм рідним, збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.
3 листопада 1937 вийшов наказ «розстріляти» всіх ув’язнених, щоб звільнити місце для наступних мучеників. Серед ув’язнених був і Валер’ян Підмогильний.
Разом із Валер’яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше ніж 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.
Валер’ян відвідував церковну школу. 1918 роки навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна.
1921 року письменник одружився з донькою священника Катрею Червінською, актрисою Театру юного глядача. 1922 року Валер’ян разом з дружиною переїхав з Ворзеля до Києва, де оселився в будинку недалеко від Сінного базару.
8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації.
Поки письменник був під арештом він писав листи своїм рідним, збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.
3 листопада 1937 вийшов наказ «розстріляти» всіх ув’язнених, щоб звільнити місце для наступних мучеників. Серед ув’язнених був і Валер’ян Підмогильний.
«Місто» — урбаністичний роман українського письменника Валер'яна Підмогильного, опублікований 1928 року.
Валер'ян Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент перенесений на урбаністичну проблематику, порушені філософські питання буття й аналізована психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
У цьому творі автор описав селянську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами відправилася у міста, щоб завоювати і зробити своїм, що влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.
"Місто" аналіз твору
Літературний рід: епос
Напрям – модернізм
Течія – екзистенціалізм.
Жанр: урбаністичний роман.
Різновид – урбаністичний, соціально-психологічний, інтелектуальний роман (роман ідей).
«Місто» вважається першим в українській літературі урбаністичним романом, бо він детально показує проблеми міського життя.
Тема: розповідь про підкорення міста колишнім селянином. Психологічна трансформація вихідця з села в умовах міста, народження письменника
Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму. Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна.
1921 року письменник одружився з донькою священника Катрею Червінською, актрисою Театру юного глядача. 1922 року Валер’ян разом з дружиною переїхав з Ворзеля до Києва, де оселився в будинку недалеко від Сінного базару.
Разом з Євгеном Плужником у 1926–1927 роках він підготував два видання словника «Фразеологія діловоï мови», працював над сценарієм фільму «Коломба» за романом Проспера Меріме.
8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації.
Валер'ян (Валеріян) Петрóвич Підмоги́льний (20 січня (2 лютого) 1901, село Чаплі[3], зараз входить у Дніпро, Писарівка, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія, нині Синельниківський район, Дніпропетровська область, Україна — 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія, Соловецькі острови, Архангельська область, РРФСР, СРСР) — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій.
