Сьомий хрестовий похід (1248 – 1254 рр.) Похід на Єгипет французького короля Людовіка ІХ Святого. Завершився поразкою. Король потрапив у полон.
Шостий хрестовий похід (1228 – 1229 рр.) Німецький імператор Фрідріх ІІ Штауфен захопив Єрусалим. Християни отримали право вільно відвідувати святі місця.
П'ятий хрестовий похід (1217 – 1221 рр.) Спільна експедиція угорського короля Ендре ІІ, австрійського герцога, короля Кіпру, правителів хрестоносних держав проти Єгипту. Завершився невдачею.
Четвертий хрестовий похід (1202 – 1204 рр.) Вперше хрестоносці пішли не проти мусульманського світу, а проти християнської Візантії. Хрестоносці захопили Константинополь та пограбували його. Засновано нові держави хрестоносців – Латинська імперія та держави під контролем Венеції.
Третій хрестовий похід ( 1189 – 1191 рр.) “Похід трьох монархів” Французький король Філіп ІІ Август Німецький імператор Фрідріх І Барбароса Англійський король Ричард І Левове Серце
Другий хрестовий похід (1147 – 1149 рр.) Організований німецькою та французькою арміями. Завершився невдалою облогою Дамаска. Облога Дамаска 1148 р.
У 1151 р. турки знищили графство Едеське. У 1187 р. Салах ад-Дін (Саладін), правитель Сирії, Єгипту, Месопотамії, завоював Єрусалим.
Мета створення орденів: Підтримка і стимулювання руху хрестоносців; Збройний захист Святої Землі від невірних. Значення діяльності орденів: Сприяли укріпленню католицької церкви, перетворивши її на справжню державу з власними землями. Церква набула право накладати інтердикт на область або країну, проголошувати анафему або відлучати від церкви будь-яку особу.
Духовно-рицарські ордени Духовно-рицарські ордени – напівчернечі, напіввійськові організації західноєвропейських рицарів, які створювалися під керівництвом католицької церкви в ХІІ – ХІІІ ст. під час Хрестових походів.
Перший хрестовий похід (1096 – 1099 рр.) Привід до першого походу: Захоплення турками сельджурками Єрусалиму у 1071 році Прохання візанційського імператора у допомозі в боротьбі проти турків 1095 р. Заклик Папи Римського до війни проти невірних. Першими хрестоносцями стали селяни та міська біднота: вони навіть не потрапили до Святої Землі, оскільки були перебиті турками. Це був похід бідноти навесні 1096 року.
Учасники Причини участі в Хрестових походах Мета Духовенство Церква була багатим землевласником, прагнула збільшити свої володіння на Сході. У Європі не залишилося вільних земель. Захопити нові землі на Сході. Поширити вплив християнства на Схід. Збільшити прибутки. Дрібні безземельні рицарі Молодші сини феодалів не отримували землю у спадщину. Розбагатіти на грабунках. Одержати вільні землі. Селяни (складали більшість) Були кріпаками. Голодували. Потерпали від малоземелля та сваволі феодалів. - Одержати свободу й землю.
Так хоче Бог!” Приводом до початку Хрестових походів став виступ папи Урбана ІІ у Клермоні 27 листопада 1095 р. із закликом про визволення Святої Землі з-під влади невірних.
Причини походів: 1. Прагнення церкви поширити свій вплив у світі 2. Право майорату 3. Неврожайні роки
Хрестові походи – це військові експедиції ХІ – ХІІІ ст., організовані західним християнським світом проти мусульман з метою звільнення Єрусалиму та Святої Землі (Палестини). Хрестоносці – воїни, що брали участь у Хрестових походах.
