Олесь Гончар

	Олесь Гончар by adelishka2002 Mar 22 190 views Access to Canvas (Publicity) Everyone may post stickies	URL	x
Link	Copy this HTML code and paste to your blog to link to this canvas.
Embed lino	Copy this HTML code and paste to your blog to embed this canvas.

Село Зачіплянка має історію з козацьких часів. Нині це село металургів, життя яких поділено на нічні та денні з

пригоди. Студент металургійного Микола Баглай завжди милується ночами у селі. У нього є старший брат — «отой Баглай, що в Індії».Зійшовся він ще давно з Вірунькою. Молоде подружжя часто милувалося зорями на спорудженій біля дома лавці. З часом там засиджувалася молодь, яку доводилося зганяти.Тої ночі до нього виглянула Вірунька. Замість нього інколи патрулює зачіплянські вулиці. Миколі натякала, що дівчина йому треба. Подумала про нещодавно прибулу красуню-племіницю старого сусіда Ягора Катратого Єльку. Після розмови пішов ще Микола за звичкою селом гуляти. Так дійшов і до собору.

Найсильніше враження справляє сам образ собору — він постає не просто архітектурною пам’яткою, а символом духовності, історичної пам’яті й моральних цінностей. Через долю собору автор показує боротьбу між справжньою культурою та байдужістю, нищенням традицій.

Вразили також персонажі. Микола Баглай — уособлення молодого покоління, що прагне зберегти спадщину і протистоїть бюрократам на кшталт Володьки Лободи, який готовий жертвувати духовними цінностями заради кар’єри.

Роман глибоко емоційний: він викликає обурення від байдужості та руйнування, водночас надихає вірою у силу людини, яка бореться за правду. «Собор» залишається актуальним, адже порушує питання, які важливі й сьогодні — збереження культури, людської гідності та відповідальності за майбутнє.

"Собор" Олеся Гончара – це сильний роман про духовне руйнування та важливість збереження цінностей. Мене вразила його актуальність: проблеми, підняті автором, залишаються болючими й сьогодні. Гончар майстерно показує, як байдужість нищить душу народу, а Собор – символ незламності духу. Роман змусив мене задуматися про відповідальність за майбутнє.

Мені сподобався роман «Собор» Олеся Гончара, він порушує важливі питання духовності, моралі, збереження культурної спадщини та відповідальності людини перед історією.

Гончар створив незабутні образи персонажів, кожен з яких має свою унікальну долю та характер.

Проблеми, порушені в романі, залишаються актуальними й сьогодні, що робить твір особливо цінним.

Роман «Собор» Олеся Гончара сподобався мені своєю глибокою ідеєю про збереження духовних і культурних цінностей. Він піднімає важливі питання моралі, честі, любові до рідної землі та відповідальності людини перед історією.

Роман Олеся Гончара "Собор" вражає своєю глибиною та актуальністю. Собор у творі – це не просто будівля, а символ духовності й національної пам’яті. Герої по-різному ставляться до нього: одні борються за збереження, інші готові зруйнувати заради вигоди. Особливо запам’ятався Микола Баглай – молодий, щирий, із сильним почуттям відповідальності. Твір змушує замислитися: чи достатньо ми цінуємо свою історію? "Собор" актуальний і сьогодні, адже збереження культури – це збереження самого народу.

Мені дуже сподобався твір,а саме те, що в творі згадується тема збереження духовних святинь.

Мені сподобався твір Собор Олеся Гончара тому, що у цьому творі постає диво довершеності народної архітектури, народного бачення і розуміння архітектури як пам'ятка історичного і національного минулого нашого народу, як втілення його високого духу і душевного багатства людей.

Мені сподобався роман "Собор". Він є найвідомішим та найвизначнішим твором Олеся Гончара. Це твір, який актуальний і наразі, автор показує основні проблеми історичної пам'яті народу, щодо збереження нашої культурної спадщини. Гончар змушує задуматися над відповідальністю перед культурою та історією нашого рідного краю.

Роман Олеся Гончара "Собор" справив на мене деяке враження. Це не просто художній твір – це заклик до збереження духовності, історії та культури, які так легко можна втратити через байдужість чи бездумне прагнення до руйнування.

Найбільше мені сподобався образ собору, який у романі є не лише архітектурною спорудою, а й символом моральної чистоти та духовного багатства. Він нагадує про минуле, про працю поколінь, що його створили, і про важливість берегти те, що дісталося нам у спадок.

Також я виокремлюю головного героя Миколу Баглая – молодого, чесного, допитливого. На противагу якому стоїть Лобода, який уособлює кар'єризм і безпринципність. Ці два образи змушують задуматися: ким бути у житті – тим, хто створює і захищає, чи тим, хто руйнує заради власної вигоди?

Окремо хочеться відзначити мову твору – вона багата, наповнена глибокими роздумами про життя, природу тта людей.

Після прочитання "Собору" я замислився над тим, як часто сучасний світ нехтує духовними цінностями заради матеріальної вигоди. Цей роман залишається актуальним і сьогодні, нагадуючи нам, що справжній собор – це не тільки храм із каменю, а й цінна пам'ятка для культури та народу.

тттттттт

Твір, що був написаний в епоху застою і порушив проблеми, які нині не втрачають, а набувають актуальності. Своєрідним пророцтвом у майбутнє став цей багатостраждальний твір.