10-А. Укр. політ. партії 1917

Західно українська партія

Дві основні політичні течії українського національного руху:

1. Радикальна

Її представляла Українська народна партія (УНП) на чолі з М. Міхновським. УНП виступала за створення самостійної Української держави. Самостійники пропонували скликати український парламент і сформувати уряд.

2. Поміркована

Виразником поміркованих виступало Товариство українських поступовців (ТУП). Вони перебували на поміркованих позиціях і прагнули створити автономію України на федеративних засадах у складі демократичної Росії.

Політичні партії в підросійській Україні

Політичні партії в боротьбі за вплив на населення

Посилювалася активність політичних партій.

Впливові українські політичні партії

1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів (УПСР) - найвпливовіша.

Видатним лідером цієї партії був М. Грушевський, що перейшов до УПСР від українських лібералів. Мали вплив серед сільського населення. Виступали за національно-територіальну автономію, за ліквідацію поміщицького землеволодіння і передання землі в користування селянам. Керівництво УПСР - М. Ковалевський, В. Голубович, П. Христюк, В. Залізняк.

2. Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) створена у 1905 р. Друга за чисельністю і впливом. У квітні 1917 р. провела конференцію і поновила свою роботу, бо після поразки революції 1905-1907 рр. була за-боронена.

Мала вплив переважно у містах Правобережжя. Визначні діячі УСДРП - В. Винниченко, С. Петлюра, І. Мазепа та інші.

Вимагали національно-територіальної автономії України, виступали за парламентську республіку. Висловлювалися за проведення важливих соціальних реформ, за демократичний розвиток України з соціалістичною перспективою.

3. Союз українських автономістів-федералістів, який виник на основі ТУП.

Згодом переріс в Українську партію соціалістїв-федералістів (УПСФ).

До її керівництва обрали Д. Дорошенка, С. Єфремова, А. Ніковського, Лотоцького та інших. Ця партія масовою не стала, оскільки здійснювала політичну діяльність лише серед інтелігенції, частково серед робітників і селян.

Виступала за автономію України, аграрну реформу, за збереження приватної власності.

4. Українська народна партія (УНП), заснована М. Махновським.

Виступала за незалежність України.

5. У травні 1917 р. виникла Українсько-демократична хліборобська партія (УЦХП), яка орієнтувалася на поміщиків та заможне селянство.

Лідери УДХП - В. Андрієвський, В. Липинський, М. Ма-каренко.

Впливові загальиоросійські полі нічні партії, що діяли в Україні

• Конституційні демократи (кадети).

Головна урядова партія.

У березні 1917 р. проголосила своєю програмною метою «демократичну парламентську республіку», відійшла від гасла конституційної монархії, яке вона підтримувала з перших днів свого існування. Обіцяла в Україні соціально-економічні реформи, свободу національно-культурного життя, але все це пов'язувала з всеросійськими Установ­чими зборами.

• Соціалісти-революціонери (есери). Найчисленніша партія, яка мала підтримку у промислових районах та на фронтах. Виступали за ліквідацію поміщицького землеволодіння і передання землі в користування селянам, але прагнули зробити це законними методами і цим відрізнялися від більшовиків, які закликали селян захоплювати землю са­мочинно, не чекаючи Установчих зборів і прийняття відповідних законів.

• Соціал-демократи:

– Меншовики.

Виступали за демократичну парламентську республіку, вирішення всіх питань всеросійськими Установчими зборами, за згуртування реформістських сил, щоб ввести революцію в помірковані буржуазно-ліберальні рамки.

– Більшовики.

Навесні 1917 р. ще не мали впливу на українське суспільство. Але наростання економічної кризи, погіршення життя населення принесло більшовикам значну підтримку. Згодом вони перетворилися на одну з найчисленніших партій. У квітні 1917 р з еміграції повернувся В.І. Ленін, який виступив з доповіддю «Про завдання пролетаріату в даній революції». Було висунено лозунг «Вся влада радам!»

Більшовики обіцяли негайні радикальні соціально-економічні та політичні зміни: солдатам – мир, робітникам – заводи і фабрики, селянам - землю, народам – вільне національне життя.

Вони виступали за повалення Тимчасового уряду, перехід усієї повноти влади до рад, а кінцевою метою вважали встановлення диктатури пролетаріату.

Спільність партійних гасел і програмових засад в українському політикумі в історичному контексті може бути визначена як бажання боротися за незалежність та суверенітет України, створення справедливого та демократичного суспільства, а також підтримка національних і культурних цінностей. Багато партій та рухів у різні історичні періоди доріковували ці спільні цілі та ідеали, хоча підходи до їх реалізації можуть відрізнятися.

Найрадикальніші вимоги серед партій можна було б приписати Організації Українських Націоналістів (ОУН) і Українській Повстанській Армії (УПА) під керівництвом Степана Бандери. Вони вимагали повної незалежності України від інших держав, в тому числі від Радянського Союзу, і готові були до збройної боротьби для досягнення цієї мети.

Панівною ідеєю в українському політикумі була ідея незалежності та створення незалежної держави Україна. Ця ідея була актуальною на різних етапах історії України, включаючи часи Російської імперії, СРСР та сучасну Україну. Незалежність і суверенітет були основними метами політичних партій та рухів.

Партії в західноукраїнських землях також прагнули до незалежності та незалежної держави Україна. Проте, їхні історичні обставини та контекст були трохи відмінні від центральної та східної України. Наприклад, у міжвоєнний період західноукраїнські землі були під польським чи чехословацьким урядом, і тут існували власні політичні партії і рухи, такі як Організація Українських Націоналістів (Західна галузь) та Українська Народна Республіка Західна Україна, які боролися за незалежність цих територій. Після Другої світової війни, ці землі стали частиною Радянського Союзу, і політичні реалії тут відрізнялися від інших частин України.

Загалом, спільність українських партій полягала в бажанні досягнути незалежності та створити незалежну державу Україна, але різні обставини і історичні перипетії можуть впливати на специфічні вимоги та методи боротьби кожної з цих партій.

Засновані на документах та відомостях з публічних джерел, немає достатньо інформації для відповіді на запитання про спільність партійних гасел і програмових засад в контексті вказаного документу. Відповідь на це питання може вимагати більше конкретних відомостей про партії та їхні цілі.

З документу видно, що партія з'їзду ухвалила резолюції, включаючи питання автономії України, і виявила підтримку Тимчасового Уряду. Однак без конкретних деталей про інші партії і їхні вимоги важко сказати, яка саме партія була найрадикальнішою. Вимоги партій можуть розрізнятися в залежності від їхньої спрямованості і цілей.

Згідно з документом, панівною ідеєю в українському політикумі була ідея автономії України. З'їзд ухвалив рішення щодо утворення автономії України та підвищення її авторитету, передбачивши розгляд цього питання на Установчих зборах всієї Росії. Ця ідея відображала прагнення української політичної сцени до більшого самовизначення і незалежності.

Документ не надає інформації про партії в західноукраїнських землях, тому порівняння засад діяльності цих партій з партіями в західноукраїнських землях неможливо на підставі даного документу. Для визначення засад діяльності партій в західноукраїнських землях потрібна більша кількість інформації про ці партії та їхні цілі.

Спільність партійних гасел і програмових засад:

З'їзд українських партій обговорював національні та земельні питання. У питанні національної політики виникли дуже гострі дебати, і під час зібрання було прийнято постанову про негайне впровадження широкої національно-територіальної автономії для України. При цьому вони визнали права національних меншин. Спільним елементом було прагнення до федеративно-демократичної республіки для всієї Росії. Це свідчить про спільність в питаннях національної автономії та форми уряду для всієї країни.

Найрадикальніші вимоги та їх характер:

Згідно з текстом, група делегатів на з'їзді виокремилась з виразними самостійницькими тенденціями. Вони найбільше підтримували негайне втілення в життя широкої національно-територіальної автономії України та скликання Української Установчої Ради для визначення основ і форм автономії. Ця група делегатів була найрадикальнішою в своїх вимогах щодо незалежності та автономії України.

Панівна ідея щодо форми державності в українському політикумі:

Панівною ідеєю в українському політикумі на той момент була національно-територіальна автономія для України. З'їзд декларував, що це є найбільшою потребою українського народу, і вони вимагали широкої автономії з правами для національних меншин. Разом з тим, вони прагнули до федеративно-демократичної республіки для всієї Росії.

Порівняння засад діяльності цих партій з партіями у західноукраїнських землях:

Засади діяльності українських партій в Російській імперії та в західноукраїнських землях (які на той час були під владою Австро-Угорської імперії) вказують на загальну спрямованість до національної автономії. Обидва рухи протягом Першої світової війни прагнули до зміцнення української національної ідентичності та набуття більшої автономії. Однак, в західноукраїнських землях, де була інша політична обстановка, боротьба за автономію набувала інші форми та шляхи, але загальна мета була схожою.

Основні ідеї Першого Універсалу

• Україна проголошується автономним регіоном Російської федеративної демократичної республіки.

• Українська Центральна Рада проголошується органом автономної України, здатним приймати акти конституційного значення - Універсали.

• Верховним законодавчим органом автономної України мусить бути Сеймом, обраним загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням усього населення України.

• «Порядок і лад» на території України визначатиме національний Сейм, а не Всеросійські Установчі збори.

• Місцеві органи влади на території України повинні підпорядковуватися Українській Центральній Раді, а далі - національному Сейму.

• Українська громадськість має дійти згоди й порозуміння з іншими національними громадами в межах України.

1. Чому діячі УЦР назвали державно-політичні акти, з якими зверталися до народу, універсалами?

2. Трьома реченнями формуйте значення проголошення Першого Універсалу УЦР.

3. Поміркуйте, як вплинуло на статус УЦР ухвалення Першого Універсалу. Скажіть цю подію з погляду національних сил і Тимчасового уряду.

Есери: Панчук Д., Співак С., Ткачук В., Хабло М., Чокан А., Чорнописький М., Шистко К., Улицький І.

Документ 4

«З'їзд обміркував цілу низку питань програмового характеру, з яких найпекучішими виявилися два: національне й земельне. Національне питання викликало дуже палкі дебати. Серед делегатів виокремилась група з виразними самостійницькими тенденціями. У результаті було ухвалено... постанову такого змісту: "У час, коли відбувається велика творча праця серед вільних народів Росії, установчий з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів визнає найбільшою потребою українського народу негайне втілення в життя широкої національно-територіальної автономії України із забезпеченням прав національних меншин і негайне скликання територіальної Української Установчої Ради для вироблення основ і форм автономії та підготовки виборів до загальноросійських Установчих Зборів від народу українського й інших народів Росії. Разом з тим з'їзд визнає, що найкращою формою устрою російської держави є федеративно-демократична республіка, установлення якої Українська партія соціалістів-революціонерів буде домагатись на загальноросійських Установчих Зборах"» (П.Христюк).

Есефи: Азарушкін Р., Багрій І., Бедрата Д., Гончаренко П., Зубков І., Іщенко М., Казюк А., Хабло А.

Документ 2

«Головою з'їзду обрано М. Грушевського, товаришами голови - О. Лотоцького й І. Шрага. З'їзд ухвалив резолюції: 1) з'їзд українських поступовців визнає й буде підтримувати Тимчасовий Уряд; 2) замість старої назви "Товариство українських поступовців" приймає нову, більш відповідну головним основам організації... 3) у справі автономії, негайно, всіма силами й засобами утворювати автономію України; вжити всіх заходів, щоб надати їй якнайбільшого авторитету, а остаточну санкцію перенести на Установчі збори всієї Росії; 4) в загальний організаційний статут автономії України внести принцип забезпечення прав національних меншин. Закінчив свою працю з'їзд закликом до українського організованого громадянства взяти активну участь в майбутньому Українському Національному конгресі й відправленням телеграми Тимчасовому уряду про те, що Союз українських автономістів-федералістів буде його підтримувати...» (Д. Дорошенко)

Скориставшись джерелами:

1. Зробіть висновок про спільність партійних гасел і програмових засад.

2. Визначте, яка з партій мала найрадикальніші вимоги. У чому вони виявлялися?

3. Яка ідея щодо форм державності була панівною в українському політикумі?

4. Порівняйте засади діяльності цих партій з партіями у західноукраїнських землях.

ЯКІ ІДЕЇ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ЗАДЕКЛАРУВАЛИ УКРАЇНСЬКІ ПАРТІЇ НА ПАРТІЙНИХ ЗІБРАННЯХ у квітні 1917 р.