10-Б. ПМК. Версаль

VII ГРУПА. 7. МИРНІ ДОГОВОРИ ІЗ СОЮЗНИКАМИ НІМЕЧЧИНИ

Сидорика В., Соценко А., Єфрос В., Ковтун Д., Поспєлкін Р.

Параграф 6, ліхтарик 7

https://uahistory.co/pidruchniki/world-history-10-class-2018-sshypak/6.php

VI ГРУПА. 6. СТВОРЕННЯ ЛІГИ НАЦІЙ

Степан Р.

Свідчити документи. Зі Статутом Ліги Націй. Стаття 10. Члени Ліги зобов'язуються поважати і захистити від будь-якого зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політичну незалежність усіх членів Ліги.

Стаття 11. Рішуче озвучується, що будь-яка війна чи загроза війни, вона застосовується прямо чи ні будь-якого із членів Ліги, зацікавити Лігу в цілому і що остання повинна вжити заходів, спрямованих на належний захист світу націй.

Стаття 16. Якщо член Ліги входить до війни, то він сприймається як такий, що здійснив акт війни проти всіх інших членів Ліги...

Яке завдання мала проблему Ліги Націй?

Відповідно до Статуту, основна мета Ліги Націй — «розвиток співробітництва між народами і забезпечення світу та безпеки».

Основними органами Ліги Націй були Асамблея, Рада та Секретаріат. Місцем для їх перебування обрали Женеву (Швейцарія).

Ліга Націй, офіційно створена 10 січня 1920 р., не стала універсальним інструментом для підтримки світу й запобігання міжнародним конфліктам, хоча стаття 16-а її Статуту передбачала застосування економічних і політичних санкцій проти агресора. Вона не змогла зупинити розв'язання Другої світової війни. Спадкоємницею Ліги Націй стала Організація Об'єднаних Націй (ООН), створена в 1945 р.

ІІІ ГРУПА. 3. РОСІЙСЬКЕ ПИТАННЯ НА КОНФЕРЕНЦІЇ.

Козявко А., Кирилюк Р.

Радянська Росія не брала участі в Паризькій конференції. У країні тривала Громадянська війна, результат якої не був визначений.

Країни Антанти не мали єдності щодо перспективних відносин з радянською Росією. Проте всі версальські документи резервували можливість майбутнього окремого врегулювання відносин з Росією. У Версальському договорі були особливо обумовлені права Росії на виробництво в майбутніх реституціях з Німеччини.

Однак марно було сподіватися на конструктивний діалог з більшовиками, які не приховували його мети поваліти «буржуазні режими» та здійснити світові комуністичні революції. Зважаючи на це, Паризька конференція схвалила економічну блокаду радянської держави, схвалила захоплення Бессарабії румунськими військами, підтримала перебування німецьких військ у Прибалтиці, визнала уряд Колчака.

З лютого 1919 р. в позиції великої держави щодо Росії намітився поворот. Втративши сподівання на конструктивний діалог з більшовиками, держави ухвалили рішення активізувати тиск на них. Однак при цій країні Антанти визнали за необхідне вивести свої військові контингенти з російської території й одночасно збільшити допомогу антибільшовицьким силам усередині Росії, а також її країнам-сусідам.

V ГРУПА. 5. ВЕРСАЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР

Линник Т., Муріна Л.

Версальський мирний договір, який офіційно завершив Першу світову війну, підписали у Берслалі (що за 18 км від Парижа) 28 червня 1919 р. Німеччина, котра знала поразки у війні, з одного боку, і «союзники та об'єднані держави», які здобули перемогу, — з іншого.

Сенат США відмовився від ратифікації Версальського договору через небажання Сполучених Штатів зв'язувати себе участю в Лізі Націй. Натомість США в серпні 1921 р. уклали з Німеччиною особливий мирний договір, майже ідентичний з Версальським, але він не включив статті про Лігу Націй.

Версальський договір набрав чинності 10 січня 1920 р. після ратифікації його Німеччиною й чотирма головними союзними державами: цією Англією, Францією, Італією та Японією.

Перерозподіл територій. Франція. Загарбані Німеччиною в 1870 р. французькі провінції Ельзас і Лотарингія повернулися Франції. Їй також передавались рудники Саарської області.

Німеччина. Союзники окупували ліве узбережжя Рейну. Зона на схід від Рейну на 50 км підлягала повній демілітаризації.

Бельгія отримала округи Ейпен і Мальмеді.

Данія збільшила свою територію за рахунок північної частини Шлезвігу.

Польща отримала Познань, райони Померанії, Західної та Східної Пруссії, частину Верхньої Сілезії. Єданськ (Данциг) отримав статус «вільного міста» під управлінням Ліги Націй.

Перерозподіл колоніальних володінь. Німецькі колонії Того й Камеруна перейшли відповідно до Англії та Франції. Англія отримала також Танганьїку (колишню Німецьку Східну Африку), Бельгія — Руанду та Урунді (ніні — Бурунді). За Японією були закріплені Маршаллові, Маріанські та Каролінські острови в Тихому океані, а також китайська область Цзяочжоу та концесія в Шаньдуні.

Репарації. За умовами Версальського договору винуватцями війни були оголошені Німеччина та її союзники. їм призначили виплату репарацій. Суму репарацій (132 млрд золотих марок) визначили лише в 1921 р. на Лондонській конференції. Франція отримала 52 % від загальної суми, Англія — 22 %, Італія — 10 %.

Демілітаризація Німеччини. Версальський договір забороняв загальну військову діяльність у Німеччині, не дозволяв їй мати підводний флот, військову та морську авіацію. Кількісний склад армії не міг перевищувати 100 тис. осіб.

ІV ГРУПА. 4. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ТА НА ПАРИЗЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Оришака Л.

Керівники Центральної Ради домагалися офіційного визнання Антантою Української Народної Республіки. Протест Антанта щодо України вела двоїсту політику. З одного боку, вона підтримувала білогвардійський рух. Одночасно, намагаючись утримати УНР від переговорів з Німеччиною, Францією та Англією у грудні 1917 р. визнали уряд УНР, проте допомогу Україні не надали.

У цій складній зовнішньополітичній ситуації УНР, Німеччиною та її союзниками був підписаний у Бресті мирний договір. Згідно з договором УНР, повністю відокремившись від Росії, була визнана державами Центрального блоку. За цим договором укладена війна між Україною та державами Центрального блоку. Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувались надавати допомогу Україні. За урядом УНР закріплювалося постачання для Німеччини й Австро-Угорщини продовольчих товарів.

Брестський договір був великим успіхом молодої української держави. Україну визнало чимало держава, проте вона не змогла налагодити (не з її вини) нормальні відносини з країнами-сусідами, від яких багато в чому залежала її доля, — з радянською Росією та Польщею.

У січні 1919 р. на Парижку мирну конференцію прибула об'єднана делегація УHP і ЗУНР на чолі з Г. Сидоренком. При цьому після обох українських держав діяли самостійно. Жодна із делегацій не мала підтримки від країни Антанти. Особливо ворожою щодо ЗУНР була позиція Франції, спрямована на зміцнення Польщі як противника Німеччини на Сході.

Зі свого боку, делегація Польщі намагалася переконати учасників конференції в тому, що утворення незалежної Української держави — інтерес в інтересах німців та австрійців; що українці нібито охоплені збільшеними настроями, і це стає загрозою для Європи. У червні 1919 р. представники Антанти на Паризькій конференції визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини. При цьому зауважувалось, що поляки в цьому регіоні будуть тимчасово управляти й надавати краєві автономію.

Історичні подробиці. У Парижі були й інші національні делегації: польська, чехословацька, білоруська, грузинська, азербайджанська тощо. Але слухати національні делегації новоутворених країн не надто бажали. До участі в конференції за підтримки Франції допустили лише Польщу, а решту — фактично виставили за двері.

ІІ ГРУПА. 2. ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Змієвський К., Карданюк Ю.

18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно відкриває Паризьку мирну конференцію.

Провідну роль на конференції гравці США, Франція, Англія, Японія та Італія. Головною Паризької конференції обрали французького прем'єра Ж. Клемансо.

Конференція розпочала свою роботу в умовах нового співробітництва у світі.

США займали передові позиції у світі, їхня економічна й військова місія під час війни різко зросла. Президент В. Вільсон поважав, що США можуть стати гарантом світу в Європі та світі. Таке його бачення відображене в «14 пунктах» і було новим словом у міжнародних відносинах.

Велика Британія і Франція перебували в складному економічному становіщі. поки на перемогу у війні, вони втратили свій колишній вплив на міжнародній арені.

Історичні подробиці. Уже після Першої світової війни Франція, як і інші країни Антанти, відмовилася від контрибуції, як несправедливої ​​сплати переможених переможцям. На зміну контрибуції прийшли репарації, реституції, субституції та інші форми матеріальної відповідальності держави.

Домініони Великої Британії домоглися більшої самостійності; зі світового кредитора Британія втратилася на боржника. Економіка була ослаблена, фінанси й торгівля — дезорганізовані.

Проте Англія ще до початку конференції домоглася рішення важливої ​​мети: німецький флот перестав існувати. Англія також захопила німецькі колонії в Африці й турецькі на Близькому Сході. У той же час вона була зацікавлена ​​в збереженні німецької держави для забезпечення рівноваги сил в Європі.

Франція прагнула відновити своє лідерство в Європі та забезпечити себе від свого сусіда-конкурента, а на конференції вимагала розчленувати Німеччину на кілька дрібних держав. Франція сподівається отримати понад 50 % загальної суми репарацій від Німеччини.

Італія прагне одержати території на Балканах, які увійшли до складу Австро-Угорщини.

Японія вимагала передачі їй Шаньдуна та німецьких колоній у басейні Тихого океану. Намагалась посилити свій вплив в Азії. Японію підтримувала Англія, входячи в союз з нею проти США.

І ГРУПА. «14 ПУНКТІВ» В. ВІЛЬСОНА

Василюк С., Ванжула О.

Різке зростання питомої ваги США в міжнародній економіці створило умови для більшого впливу на світову політику.

Програма активізації зовнішньополітичної діяльності США була викладена в «14 пунктах» Вільсона, з якими він виступив у посланні до Конгресу (парламенту США) 8 січня 1918 р. Ця програма військового регулювання світу містила в собі принципи національного самовизначення, вільної торгівлі, відкритої дипломатії тощо.

Результати Паризької конференції ви втратили неприятними для адміністрації Вільсона. Англія і Франція зберегли за собою провідну роль у світовій політиці, особливо в європейських їх справах. Дипломатична поразка Вільсона посилила протидію опозиційно налаштованих республіканців, які поставили великий у Конгресі. Вони виступали під прапором ізоляціонізму (усунення від втручання в європейські справи).

Натомість В. Вільсон виступав за більшу роль США в міжнародних справах, особливо в Європі. США прагнули зберегти силу Німеччини, яка становила б проти Англії та Франції в Європі. В. Вільсон запропонував створити Лігу Націй — міжнародну організацію для підтримки світу й безпеки між народами. Протест Сенат (верхня палата Конгресу США), контрольований республіканцями, відмовився від залучення США до цієї організації.

ПРАЦЮЄМО В ГРУПАХ - НА ОСНОВІ ОПРАЦЬОВАНОГО МАТЕРІАЛУ - ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ СТВОРЕННЯ ВЕРСАЛЬСЬКОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ СВІТУ. ПРОАНАЛІЗУВАТИ ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РІШЕННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ