Безпека в Інтернет

Спостереження і запам’ятовування стану операційної системи та інстальованих програм може відбуватись і в автоматичному режимі — завдяки створенню так званих точок відновлення.

Точка відновлення Windows (контрольна точка відновлення) — це збережена інформація про стан операційної системи і встановлених у певний час програм.

Точку відновлення Windows доцільно створювати тоді, коли комп’ютер і всі програми працюють у звичному режимі. Операційна система автоматично створює точки відновлення системного диска після встановлення нових програм, зміни налаштувань тощо.

Для відновлення файлів із резервних копій слід виконати такі дії.

Відкрити вікно Архівація та відновлення даних, виконавши команди: Пуск → Всі програми → Обслуговування → Архівація та відновлення.

Клацнути послідовно кнопки Відновити мої файли і Огляд файлів.

Вибрати відновлювані файли і клацнути кнопку Додати файли.

Клацнути кнопку Далі.

Обрати місце відновлення файлів: У вихідне місце або В наступне місце (вибравши місце відновлення).

Клацнути кнопку Відновити.

Для резервного копіювання даних слід виконати такі дії:

Відкрити вікно Архівація та відновлення даних, виконавши команди: Пуск → Всі програми → Обслуговування → Архівація та відновлення.

Вибрати команду Налаштувати резервне копіювання (або Змінити параметри). Вибрати місце збереження резервних копій.

У вікні Налаштування архівації зазначити спосіб вибору даних для архі­вування: Надати вибір Windows або Надати вибір мені → кнопка Далі.

При ручному способі вибору об’єктів для архівування (Надати вибір мені) позначити галочкою файли чи папки, які архівуватимуться, та клацнути кнопку Далі.

Установити або скасувати розклад автоматичного створення архівів командою Змінити розклад.

Клацнути кнопку Зберегти параметри та запустити архівацію.

Якщо ваш персональний комп’ютер використовується кількома користувачами, то для захисту конфіденційних даних потрібно зробити власний обліковий запис адміністратора, встановити пароль і зберігати файли у папках, до яких немає доступу зі звичайних облікових записів.

Захистити конфіденційну інформацію можна також шляхом архівування та встановлення пароля на архів. Такий спосіб захисту доцільно використовувати й під час листування.

Окрім проникнення шкідливих програм, існують непрямі загрози, наприклад спам — небажана пошта переважно рекламного характеру.

Як захиститися від спаму:

Не публікуйте свою адресу й телефони на сайтах.

Якщо адресу доводиться публікувати, то закодуйте її (наприклад, r_a_n_o_k_(a)_i_._u_a) або подайте у вигляді картинки, що дозволить розпізнати адресу тільки людині.

Іноді доцільно завести додаткову поштову скриньку для реєстрації.

Не реагуйте на спам (не переходьте за посиланнями тощо).

Браузери Mozilla Firefox, Safari, Opera, Google Chrome мають багато вбудованих засобів захисту. Одним із найпопулярніших браузерів для комп’ю­те­рів, телефонів і планшетів є Google Chrome, який:

попереджає про відкриття сайта із загрозою фішингу або шкідливих програм;

ізольовано відкриває веб-сторінки, що в разі загрози приводить до закриття лише однієї шкідливої веб-сторінки;

дозволяє вимкнути збереження конфіденційних даних;

надає можливість налаштувати показ спливних вікон.

Для запобігання інтернет-загрозам між комп’ютером і мережею встановлюють перешкоди — міжмережеві екрани.

Брандмауер — це технічний пристрій (маршрутизатор, роутер тощо) або програмний засіб для контролю даних, що надходять до комп’ютера через мережу.

Брандмауери захищають комп’ютер від зловмисного проникнення або потрапляння шкідливих програм. Але не запобігають витоку конфі­денційної інформації користувача та завантаженню вірусів.

Основні типи шкідливих програм та принципи їх дії:

Хробаки — програми, що самостійно поширюються мережею, не «інфікуючи» інші файли.

Трояни — програми, що поширюються під виглядом нешкідливих програм і виконують несанкціоновані дії: викрадають інформацію (паролі, рахунки тощо) і передають злочинцям через Інтернет, самостійно відкривають сайти для здійснення хакерських атак тощо.

Скрипт-віруси — програми, що потрапляють у комп’ютер через електронну пошту, маскуючись під вкладені документи.

Дропери — виконувані файли, що самі не є вірусами, але призначені для встановлення шкідливих програм.

Боти — програми, що дають можливість зловмиснику таємно керувати вашим комп’ютером.

Шпигунські й рекламні програми — програми, що зазвичай встановлюються на комп’ютер разом із безкоштовними програмами й збирають конфіденційну інформацію або демонструють нав’язливу рекламу.