Читання. 26.12.

Завдання:

1. У яку пору року відбуваються події у тексті?

А навесні

Б взимку

В восени

2. Які тварини внадилися до села?

А зайці

Б вовки

В ведмеді

3. Хто врятував молоді яблуні від зайців?

А сусід

Б батько

В Василько

4. До якого жанру відноситься текст?

А оповідання

Б казка

В вірш

5. Чим Василько підгодовував тварин взимку? Запиши продовження речень.

Синичкам давав_____________________________________________________

Зайцям давав________________________________________________________

6. Підкресли слова, якими можна охарактеризувати Василька.

Хоробрий, жадібний,добрий, ледачий, працьовитий, хитрий.

7. Пронумеруй послідовність розгортання подій у тексті.

□ Василь прислухався до їхньої розмови і хитро всміхався.

□ Тепер у полі все завіяно снігом, то зайці до села внадилися.

□ Зосталося іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусіднього садка.

□ Хлопчик відв’язав пастку і шпурнув її подалі в дерезу.

□ У погребі Василько набрав моркви та капустяних листків.

8. Запиши відповідь на запитання.

Як ти оцінюєш вчинок Василька? Чому?_________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Зайці

- А мороз аж сміється, такий міцний, - розказував батько, вернувшись додому. - Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледь-ледь чеберяє лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у полі все завіяно снігом, то зайці до села внадилися – на городах та в садках їм легше прогодуватися. Це ж можуть і молоді яблуні в нас пообгризати. Василько глянув крізь шибку на засніжений садок, одягнув кожушка, озув биті валянки – й надвір. Поки йшов до погреба, мороз веселенько так і співає під ногами.

У погребі Василько набрав моркви, з капусти наздирав листків і побрів городом до саду. Під стовбурами молодих яблунь він клав де морквину, а де капустяне листя. І радів: уночі зайці не стануть обгризати кору на деревах, матимуть смачнішу поживу.

Зосталося іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусіднього садка.

Та тут під грушею хтось уже поклав моркву. А також майстерно прилаштував дротяне сильце. Василько, гамуючи хвилювання, відв’язав мудру пастку і шпурнув її подалі в дерезу.

А вранці сусід,прокидаючи від хати до воріт стежку, розказував Васильковому батькові:

- Ох і зайці у нас цієї зими! І, мабуть, здорові, бо вчора зірвали у мене біля груші пастку. А слідів не лишилося. За ніч усе снігом замело.

Василько прислухавсь до їхньої розмови. Він прив’язував шматочок сала на калині – для синичок – і хитро всміхався.