Е.Сетон-Томпсон писав: «Мені дорікали за те, що я вбив Лобо, а головне за те, що я - до великого жалю добросердечних читачів - з великими подробицями розповів про це. На ці докори я відповім таким запитанням: «Який настрій викликало у читачів оповідання про Лобо? На чиєму боці їхні симпатії — на стороні людини, яка вбила Лобо, чи на боці цього шляхетного хижака, який закінчив своє життя так, як прожив його: з гордою гідністю, без страху, мужньо?»
- Чому скотарі прагнули будь-що знищити невеличку зграю вовків?
- Чому в ущелині Курумпо з'явився техаський мисливець Теннерей?
- Чи увінчалися його дії успіхом?
Лобо — сильний, розумний, хитрий хижак. Він здатний оцінювати небезпечну ситуацію і вміє зберегти життя всієї зграї, дбайливо піклується про неї. У «вовчому товаристві» панують свої закони, «родинний устрій». Лобо мудро прораховує обов'язки кожному «членові» ватаги, він уміло «призначає» своїх помічників. Чи не нагадує нам це життя людей, їхні сімейні та професійні стосунки?
У словнику читаємо:
Володар — той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Той, хто стоїть на чолі держави, краю. Той, хто має владу над ким, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимось; велитель.
Чому мексиканці називали старого вовка володарем?
На попередніх уроках ми познайомились з вовком Лобо: бійцем, мудрим, здатним на великі почуття. Розповідь про вовка Лобо з оповіданнія «Лобо — володар Курумпо» - одна з найкращих з «вовчого циклу» творів Е. Сетон-Томпсона, до якого входять оповідання «Вінніпезький вовк», «Вовк-переможець», «Тіто. Історія лугової вовчиці». Доля героїв цих творів часто складається трагічно «завдяки» людині.
- Що свідчить про те, що втрата Бланки для Лобо — страшне горе?
- Які почуття викликають у вас вчинки ковбоїв? Як ви гадаєте, чому автор не уникає детального опису приготування пасток на вовків?
Доберіть влучні епітети, які характеризують головного героя на початку твору.
