Кожен рицар мав свій герб — знак воїнської доблесті його роду. Зазвичай він мав форму щита з чотирма полями, розфарбованими в різні кольори. На ньому були зображення тварин, риб, зірок. Кожна фігура і колір мали особливий зміст. Звісно, кожен феодал прагнув мати свій герб — особливий знак, за яким його пізнавали під час бою, який прикрашав його щит, прапор, печатку. Герби отримували за заслуги від короля або в спадок. Із часом герби з’явились у духовних осіб, міст, міських організацій. Виникли також герби держав.
Для дворян дуже важливим було правильно скласти герб. У середні віки навіть існували люди, які займалися складанням гербів. Під час складання використовувались спеціальні кольори: золотий, сріблястий, зелений, червоний, блакитний, чорний.
Тлумачення кольорів та знаків, що використовували під час складання гербів
Золотий — багатство, сила, вірність, постійність.
Сріблястий — невинність.
Блакитний — велич, краса.
Зелений — надія, свобода, достаток.
Чорний — сором’язливість, освіченість, туга.
Червоний — хоробрість, мужність.
Хрест — символ хрестових походів.
Зірка — нічний бій.
Півмісяць — перемога над мусульманином.
Орел — доблесть.
Башта — завойований замок.
Лев — хоробрість.
На гербах зображували різні алегоричні символи. Вони, як і кольори, мали певний зміст. Крім того, на гербах зображували представників тваринного та рослинного світу.
Причиною появи рицарських гербів стали хрестові походи, що супроводжувались битвами величезного масштабу. За яскравими упізнавальними малюнки на щитах заковані в залізо воїни впізнавати один одного з великої відстані, відрізняли соратників від ворогів.