Поняття гендеру

Гендерний стереотип, як і інші види соціальних стереотипів – це

невід’ємний атрибут повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії

індивідів у соціальному просторі. Адже при першій зустрічі більшість людей

приписують співрозмовнику не ті характеристики, які в нього насправді є, а ті,

які б, на їхню думку, повинні були б бути характерними для особи даної статі,

тобто використовують загальноприйняті шаблонні образи чоловіка та жінки,

що формувалися віками і виявилися дуже живучими – ще й сьогодні вони

поширюються на представників обох статей, не залежно від їхніх

індивідуальних особливостей та віку. У науковців немає спільної думки щодо

природи та сутності гендерного стереотипу: деякі з них надають стереотипам

негативного забарвлення, характеризуючи їх як неправильні узагальнення –

занадто широкі, перебільшені чи спрощені, які не формуються через

соціальний досвід та містять у собі елемент оцінки. З іншого боку,

стереотипізацію можна розглядати як необхідний і важливий когнітивний

процес, який опосередковує поведінку людини, що допомагає її орієнтації.

У червні 1918 року видання Earnshaw’s Infants Department опублікувало статтю з таким поясненням:

«Для хлопчиків загальноприйнятим є рожевий колір, а для дівчаток – синій. Причина в тому, що рожевий є рішучішим і сильнішим кольором, тому він більше пасує хлопчикові. Тоді як синій ніжніший і вишуканіший, тому він дівочий».

Чоловічі ботфорди з квадратним каблуком

Брюки

6.Ознаки гендеру:

-є культурною традицією

-істотно відмінні в різних країнах і навіть в одній країні (залежно від населеного пункту чи соціального прошарку)

-можуть змінюватися з часом

-властиві людям різної статі

5.Ознаки статі:

-з’являються самі собою (без зовнішнього впливу)

-є універсальними, не залежать від країни, культури, релігії (наприклад, тільки жінки народжують дітей)

-ніколи не змінюються в історичному процесі

-властиві лише одній статі

4.Стать визначає, чи є людина чоловіком або жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є поняттям біологічним.

Від статі залежить будова статевих органів, можливість стати матір’ю чи батьком, а також деякі інші ознаки: пропорції тіла (зріст, ширина плечей, об’єм стегон), розподіл жирових тканин, кількість волосся на тілі й на обличчі, особливості статевого дозрівання, м’язова сила, витривалість, риси обличчя, тембр голосу і навіть міміка й хода.

Ознаки статі формуються у процесі статевого розвитку людини від моменту зачаття до досягнення нею статевої зрілості.

3.На сьогодні склалися 4 основні теоретико-методологічні підходи до тлумачення гендеру:

-гендер як соціальний феномен, тобто як дійсність міжстатевих стосунків, виражена у міжособистісних, соціально-економічних, правових, політичних відносинах;

-гендер як культурний феномен, тобто як уявне, символічне, фантазматичне уявлення про дійсність міжстатевих стосунків, висловлене у дискурсах літературного, зображального, кінематографічного мистецтва, ЗМІ та реклами, імперативах гендерної ідеології;

-гендер як когнітивний феномен, тобто як те, що мислиться про чоловіків та жінок (гендерні стереотипи), і те, відносно чого мислиться про себе як про чоловіка чи про жінку (гендерна ідентичність);

-гендер як особистісний дискурс, тобто як засіб означення статі, її висловлення, вираження, поведінкового здійснення (гендерна ідентичність).

2.Підходи до розуміння гендеру

-статеворольовий підхід зводить гендер до одного з його соціально-психологічних проявів — гендерних стереотипів (схем сприйняття), таке тлумачення відповідає історично вихідному розумінню гендеру як соціальної надбудови над біологічною статтю;

-соціально-конструктивістський підхід розглядає відносини між чоловіком та жінкою перш за все як соціокультурно сконструйовані, акцент при цьому робиться на владних відносинах між чоловіком та жінкою, тоді час як біологічні відмінності вважаються другорядними. Гендерні відносини побудовані на домінуванні й підпорядкуванні, паритеті й нерівності, внутрішньогруповому фаворитизмі та міжгруповій дискримінації (сексизмі). Вони створюють нерівність соціальних можливостей чоловіків та жінок, владну асиметрію, яка підкреслюється різницею у гендерно-специфічних моделях спілкування.

1.Гендер (статева роль) — поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси вдачі, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам — лідерство, стриманість.

Реальна поведінка конкретної людини може відповідати прийнятій у суспільстві, а може, навпаки, вважатися характерною для протилежної статі. Так, чоловіки бувають мужніми і турботливими, а жінки — ніжними й енергійними. У цьому немає нічого поганого. Понад те, вважається, що поєднання в одній людині традиційно чоловічих і жіночих рис характеру робить її повноцінною і надзвичайно дієздатною особистістю, яка вибирає стиль поведінки залежно від конкретної ситуації, а не обмежується тим, що відведено для її статі.

Відповідно до позиції українських науковиць, гендер конструюється соціально та зумовлений культурою суспільства в конкретний історичний період, тобто гендерні відмінності не закладені природою, а формуються у процесі гендерної соціалізації — усвідомлення ролей чоловіків і жінок, яке тягнеться від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується починаючи приблизно з дворічного віку.

Найпоширеніші стереотипи:

Стереотипи про жінок

Жінки — емоційніші, ніж чоловіки

Жінка повинна бути ніжною та турботливою

Жінки — кращі вихователі

Жінки не здатні до лідерства

Жінкам не потрібна кар'єра, головне — сім'я

Жінки не розбираються в техніці, науці чи політиці

Жінки слабкі фізично

Якщо жінку зрадив чоловік, то вона сама винна

Стереотипи про чоловіків

Чоловіки — природжені лідери та годувальники

Чоловіки не можуть одягати спідниці, робити манікюр, слідкувати за шкірою чи наносити макіяж

Чоловіки мають бути фізично сильними та спортивними

Чоловікам не варто займатися «жіночими» справами: стереотип, що хатня робота, догляд за дітьми та інші подібні обов'язки «не чоловіча справа».

Стереотипи, що стосуються обох статей

Чоловіки — логічні, жінки — інтуїтивні

Жінки — більш соціально залежні, чоловіки — самодостатні

Чоловіки — розумніші у точних науках, жінки — у гуманітарних

Зміна культурних установок та ефективне виконання правових норм є ключовими факторами у побудові сучасного, справедливого суспільства. Поєднання правових механізмів з активною роботою у сфері освіти та медіа може сприяти подоланню стереотипів та забезпеченню справжньої рівності можливостей для жінок в Україні. Для досягнення повної гендерної рівності необхідно підтримувати культурні ініціативи та вдосконалювати законодавство, забезпечуючи його повноцінне виконання.

Висновок

Засоби масової інформації також можуть відігравати позитивну роль, адже, поширюючи історії успіху жінок у різних сферах, вони сприяють зміцненню іміджу жінки як активної та рівноправної учасниці суспільного життя. Позитивні приклади жінок у бізнесі, науці, політиці та спорті можуть сприяти перегляду традиційних уявлень.

Важливим елементом у побудові нових моделей гендерної ідентичності є освіта, яка може розвивати критичне мислення щодо традиційних уявлень про жінок і чоловіків. Включення у шкільні програми тем про гендерну рівність та аналіз культурних текстів допомагає молодому поколінню формувати нові підходи до розуміння ролі жінки у суспільстві.

3. Роль освіти та медіа в подоланні гендерних стереотипів

Проблемою залишається фактична дискримінація у сфері праці, де жінки частіше стикаються з нижчою оплатою за ту ж роботу або складнощами при просуванні кар’єрними сходами. Попри наявність законодавчого захисту, виконання таких норм іноді залишається на низькому рівні через відсутність контролю та суспільних стереотипів, які перешкоджають рівному ставленню до жінок на ринку праці.

Правові механізми захисту жінок та забезпечення гендерної рівності в Україні постійно вдосконалюються. Основні закони України, зокрема Конституція, гарантують рівність прав і можливостей. Прийняті нормативні акти, зокрема Закон «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», регламентують права жінок у трудовій сфері, оберігаючи їх від дискримінації. Проте, правозахисники відзначають недостатню ефективність механізмів виконання цих законів.

2. Правовий аспект гендерної рівності

Наприклад, фольклор часто описує жінку через архетипи матері, хранительки дому, що може обмежувати уявлення про її можливу кар'єру чи самореалізацію поза родиною. Сучасні медіа також підтримують ці стереотипи, що відображається у рекламі, телешоу та кіно, де жінки часто представлені через образи, які відповідають традиційним очікуванням від жіночої поведінки та зовнішнього вигляду.

Висновок

Стать людини визначається анатомією репродуктивної системи та вторинними статевими ознаки. Ґендер може стосуватись соціальних ролей, сконструйованих соціумом на основі статі (ґендерна роль), або ж самовизначення на основі внутрішнього усвідомлення (ґендерної ідентичності). Термінологічне розмежування біологічної статі та ґендеру як ролі ввів сексолог Джон Моні у 1955 році.

Культурні тексти, які охоплюють літературу, народну творчість, релігійні настанови та мас-медіа, відтворюють традиційні образи, закріплюючи стереотипи про жіночність. Історично жінці приписуються риси скромності, жертовності, прив’язаності до домашнього господарства. Такі образи не лише підтримують традиційне розуміння гендерних ролей, але й накладають обмеження на участь жінки у публічному житті.

1. Соціокультурні чинники формування гендерної ідентичності

Проблематика гендерної ідентичності жінки в Україні охоплює культурні та правові аспекти, що взаємодіють у формуванні ролі жінки у суспільстві. Попри прогресивне законодавство, гендерні стереотипи, збережені у культурних текстах, впливають на уявлення суспільства про жінок, обмежуючи реалізацію прав і можливостей.

Гендерна ідентичність — усвідомлення особистістю себе як представника чи представниці статі, гендеру, відчуття свого жіночого, чоловічого або андрогінного тіла, усвідомлення своєї приналежності до чоловічої, жіночої або якоїсь іншої статі у соціальному контексті.

Поняття гендеру та його зв'язок з біологічною статтю. Гендерна ідентичність та гендерні стереотипи.