Культура Слобожанщини

Загальні риси:

Використання місцевих матеріалів: Протягом усього періоду в архітектурі Слобожанщини активно використовувалися місцеві матеріали: дерево, цегла, камінь.

Поєднання різних стилів: Архітектура Слобожанщини відображає поєднання різних стилів та впливів, що свідчить про її багату історію та культурне розмаїття.

Функціональність та естетика: Споруди поєднували в собі функціональність та естетичні якості, відображаючи смаки та потреби мешканців регіону.

XIX століття:

Класицизм та ампір: У XIX столітті архітектура Слобожанщини зазнала сильного впливу класицизму та ампіру. Будуються великі палаци, громадські будівлі та житлові будинки у цих стилях, з використанням колон, портиків та симетричних композицій.

Еклектика: В кінці XIX століття з'являються елементи еклектики, що поєднує риси різних стилів. Архітектори експериментують з формами та оздобленням, створюючи унікальні та різноманітні споруди.

Дерев'яна архітектура: Незважаючи на поширення кам'яних будівель, дерев'яна архітектура продовжувала розвиватися, особливо у сільській місцевості. З'являються складніші конструкції та декоративні елементи, що відображають місцеві традиції та уміння.

XVIII століття:

Розвиток міст та міської архітектури: З розвитком міст, таких як Харків, Суми, Охтирка, з'являється потреба у більш складної міської інфраструктури. Починають будувати кам'яні будинки для заможних міщан, використовуючи елементи бароко та класицизму.

Церковна архітектура: Церкви стають більш масштабними та пишними, з використанням складних архітектурних форм та декоративних елементів. Барокові риси поєднуються з елементами українського народного стилю.

XVII століття:

Козацькі фортеці та церкви: На початку періоду переважали оборонні споруди – козацькі фортеці, зведені з дерева та землі. Разом з тим, почали з'являтися перші кам'яні церкви, часто з елементами українського бароко, хоча й скромніші за своїми розмірами та оздобленням, ніж пізніші споруди.

Простота та функціональність: Житлові будинки були переважно дерев'яними, простими за формою та функціональними за призначенням. Матеріали були доступними та місцевими.

Архітектура Слобожанщини XVII-XIX століть є унікальним поєднанням різних стилів та впливів, що відображає багату історію та культурне розмаїття регіону. У цей період спостерігається еволюція від простих дерев'яних споруд до складних кам'яних будівель, що демонструють зростання економічного та соціального розвитку регіону.

1759 року Сковорода отримав запрошення від архієрея Іоасафа (Горленка) і прибув до Слобідської губернії для ведення викладацької діяльності у Харківському колегіумі. Після закінчення навчального року (1759-1760) Сковорода не захотів прийняти чернечий постриг, у зв'язку з чим був змушений залишити колегіум. Після звільнення Сковорода близько двох років жив у селі Стариця поблизу Білгорода, приписаному до Миколаївського чоловічого монастиря, зведеного в 1599 за указом Бориса Годунова. Імовірно, переїзд Сковороди до Стариці був обумовлений близьким знайомством з архімандритом Гервасієм Бєлгородським. Про роки життя філософа, проведені в селі Стариця, а також у Білгороді, практично нічого невідомо.

Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка — академічний театр у Харкові. Вистави показують на трьох сценах: великій, малій та експериментальній

Олександрівська дзвіниця — дзвіниця Свято-Успенського собору в місті Харків, побудована у 1821—1844 роках. Має висоту 89,5 м, та є другою за висотою дзвіницею в Україні та найвищою у Харкові.