Основною відмінністю від інших видів летяг є те, що звичайна летяга не володіє літальної перетинкою, що розташовується між хвостовим підставою і задніми ногами.
Розміри дорослої звичайної летяги абсолютно невеликі. Максимальна довжина тіла варіює в межах 12,0-22,8 см при загальній довжині всієї хвостової частини – 11-13 см. Довжина ступні звичайної летяги не перевищує 3,0-3,9 см. Середня маса тіла дорослої особини може досягати 160 170 м
Опис білкилетяги
На сьогоднішній день фахівцями виділяється близько десяти основних підвидів білки-летяги, які відрізняються за особливостями забарвлення свого хутра, але тільки вісім з них водяться в даний час на території Росії.
Білка-летяга
Пристосування:
Між передніми та задніми лапками вона має шкірну перетинку, вкритою шерстю. Під час польоту білка розчепірює кінцівки, складка розправляється і виходить своєрідний парашут, який дозволяє їй стрибати з дерева на дерево, використовуючи потоки повітря. Завдяки такому способу пересування, летяга рятується від хижаків. Хвостова частина, як правило, використовується виключно для гальмування. Паркується» на дерево летяга за допомогою маленьких і надміцних кігтиків, які дозволяють їй сидіти на гілці в будь-якому положенні, наче справжній акробат. Після посадки звірок відразу ж перебирається на іншу сторону дерева, що дозволяє легко ухилитися від тих, хто шукає видобуток хижих пернатих. Крім усього іншого, летяги спритно і дуже швидко лазять по стовбурах і перестрибують з однієї гілки на іншу, завдяки чому помітити такого гризуна в лісі досить складно. Надзвичайно великі очі дають можливість білці легко орієнтуватися і вдень, і вночі. Крім того, вона має відмінний слух, що дозволяє їй почути ворога (тхір, куниця) і сховатись від них. Живе політуха сибірська у вологих березняках та вільшаниках у холодних регіонах, тому має дуже густе, пухнасте та тепле хутро, що дозволяє їй бути активною майже весь рік. Хутро сірого кольору, на животику – біле з палевим нальотом, що дозволяє злитися з оточуючим середовищем. Теплий вовняний покрив дає їм можливість виживати при сильних холодах. А розфарбування взагалі окрема тема.
Ілюхи Артема
Більшість кажанів використовують ехолокацію, яку також називають біосонаром, для навігації та полювання на їжу. Типовим винятком є кажани з фруктами, які багато в чому покладаються на зір, щоб знайти свій шлях
Кажани - це захоплюючі і неймовірно різноманітні ссавці.
Кажани - зазвичай сплять протягом дня в притулках, таких як печери або порожні будівлі. Така поведінкова адаптація дозволяє їм сховатися від хижаків, поки вони сплять і вразливі. Вони залишають свої притулки для полювання вночі: оскільки більшість видів кажанів покладаються на слух для навігації та полювання на свою здобич, денне світло не є важливим. Політ вночі також не дає крилам кажанів поглинати надмірну кількість тепла.
АРТЮШЕНКО АНГЕЛІНИ
Ярмоленка Д.
Білка-летяга:
Білка-летяга пристосована до всіх навколишніх середовищ крім арктики і пустель.
Хвіст – найважливіше пристосування білки-летяги. він допомагає білці вислизнути від хижої птиці, та за його допомогою білка може маневрувати в повітрі, робити круті віражі, повертати під прямим кутом та інше.
За допомогою польоту вона може перебиратися з дерева на дерево через повітря, і цим вона може забезпечити собі навіть життя.
В неволі вони живуть 10-15 років, а в дикій природі — 5 років унаслідок високої смертності від нападів хижаків (змій, єнотів, сов, куниць, ільок, койотів і навіть домашніх кішок).
Прохання роботи підписувати
Як тварини пристосовані до життя в різних умовах
