Звіт

"Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!"

Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте до вечора опаде!"

"Роби добро,- казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати".

Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя"

"Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава.

"Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця".

1. "Життя в неволі нічого не варте"- відказав Максим- "краще смерть!"

І. Франко.

2. Пам’ятаю, казала мені мати; "Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте до вечора опаде!"

О. Довженко.

3. "Роби добро,- казала мати,- і чисту совість не віддай за шмати!"

Д. Павличко.

4. Я подумав тоді; "Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя"

Г. Тютюнник.

5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення",- подумала Ярослава

О. Гончар.

6. "Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино,- промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого.- Все! Навіть серця"

О. Гончар.

"Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!"

Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте до вечора опаде!"

"Роби добро,- казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати".

Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя"

"Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава.

"Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця".

1. "Життя в неволі нічого не варте,- відказав Максим,- краще смерть!" (І. Франко).

2. "Пам’ятаю,-казала мені мати.- Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте до вечора опаде!" (О. Довженко).

3. "Роби добро,- казала мати,- і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).

4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник).

5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення",-подумала Ярослава (О. Гончар).

6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино",- промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого.- Все! Навіть серця" (О. Гончар).

"Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, -краще смерть!" (І. Франко).

2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде!" (О. Довженко).

3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).

4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя." (Г. Тютюнник).

5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення"- подумала Ярослава (О. Гончар).

6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця." (О. Гончар).

1. "Життя в неволі нічого не варте" – відказав Максим – "краще смерть!" (І. Франко).

2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде!" (О. Довженко).

3. "Роби добро" – казала мати - "і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).

4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя." (Г. Тютюнник).

5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення" - подумала Ярослава (О. Гончар).

6. "Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино" - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - "Все! Навіть серця." (О. Гончар).

1)"Життя в неволі нічого не варте", — відказав Максим. — "Краще смерть!" (І. Франко).

2)"Пам’ятаю, — казала мені мати, — цей світ, як маків цвіт: зранку цвіте, до вечора опаде!" (О. Довженко).

3)"Роби добро, — казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).

4)Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя". (Г. Тютюнник).

5)"Ніщо так не красить людину, як натхнення", — подумала Ярослава. (О. Гончар).

6)"Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино", — промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. — "Все! Навіть серця". (О. Гончар).

1."Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!"(І.Франко).

2.Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте до вечора опаде!"(О.Довженко).

3."Роби добро,- казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати".(Д.Павличко).

4.Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя"(Г.Тютюнник).

5."Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава.(О.Гончар).

6."Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця".(О.Гончар).

1. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко).

2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко).

3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко).

4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г. Тютюнник).

5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар).

6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).

Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко). 2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям

(Панас Мирний). 3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька,

пишалась (Р. Лютий). 4. А за садами левада, за левадою долина,

а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й

калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому

струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило).

5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 6. Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 7. То мати гукає, то мати

шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

Записати речення, пояснити пунктограму кома і крапка з комою в складносурядному реченні.