"Пані Боварі"

Еммі треба легше відноситися до життя та згадати, подумати про своє відношення; мабудь, треба було щось робити інакше чи не робити зовсім, можливостей було багато

Емма Боварі могла б стати щасливою, якщо б вона знайшла сенс життя у справжній любові та задоволенні від простих радощів повсякденності, віддалися своїм мріям і амбіціям, а також знайшла баланс між своїми бажаннями і реальністю, уникнувши спокуси самознищення і фантазійного світу.

Пані Боварі завжди хотіла та мріяла про щастя, кохання і просто життя, як у романах. Але , на жаль, вона тільки мріяла, вона думала, що все саме до неї прийде, тому нічого для цього не робила. Так, в неї з'явився чоловік, який, до речі, кохав її та виконував усі її забаганки, у неї з'явилась донька, але не щасливе життя. Але замість того, щоб знайти рішення, як це виправити і може приблизитись до бажаного щастя, вона починає водитись з коханцями, у неї з'явились борги, а потім ще і до самогубства себе привела. Вона жила лише мріями, хоча треба було взяти все в свої руки, як мінімум заробляти самостійно або розповідати про свої почутт

Емма повинна замислитися над своїм життям, повинна зрозуміти чи отримує насолоду від життя. Якщо ні, тоді слід щось змінювати. Боварі мало уваги приділяє сім'ї (дочка і Шарль), а саме сім'я робить людину щасливою. Також Еммі слід припинити таємні зустрічі з Леоном і налагодити стосунки з Шарлем, обговорювати з ним проблеми і їх вирішення. Не треба шукати щастя повсюди, як це робила головна героїня, адже щастя дуже близько до кожного з нас.

розібратися у собі

Я впевнений, що фундаментальною проблемою нещасть Емми є ескапізм, тобто постійне перебування у намріяній бульбашці ідеального майбуття. Для вирішення проблеми треба просто час від часу "знайомитись" з реальністю. Так, просто приймати ту нейтральну, сіру реальність, котру вже ми фарбуємо своїми думками, переконаннями й упередженнями. Також Еммі було б класно відчувати момент, оцю ниточку, що з'єднує минуле з майбутнім та зветься життям. Звісно ж дослухатися до своїх внутрішніх бажань, робити з них досяжну ціль, що принесе довгострокове щастя. Кайфувати як від результату, так і від процесу досягнення цілі та не зупинятись

Я вважаю, що у Емми було досить багато можливостей змінити своє життя, але вона не хотіла нічого змінювати. Вона не була задоволена від її шлюбу, але ж вона могла прислухатися до свого внутрішнього голосу та не робити собі таке життя, як у журналах, а дійсно знати чого ти хочеш. Вона не готова була встати на шлях до справжнього щастя. Я вважаю, що їй потрібно було попрацювати над собою, над тим, чого вона хоче від свого життя, та перестати шукати щастя через матеріальні блага. Еммі потрібно прийняти реальність та жити в моменті.

Емма Боварі опинилася серед двух вогнів, між чоловіком та що про неї подумають люди. Вона не мала палкого кохання в житті, тільки невелички інтрижки. Вона повинна була розібратися в собі, але вона дурепа та суіциднулась.

На мій погляд, Емма Боварі мала все для щасливого життя. Вона сама все зруйнувала, викинувши в смітник свою радість.

Для початку зазначу, що я розумію її мрію про майбутнє в подружжі, яке сповнене романтикою, любов'ю, відпочинком, та яке не буде сірим і нудним.. Але Емма припустилася великої помилки: вона забажала все та одразу! Я дуже вражений Шарлєм Боварі, попри всі труднощі, які спіткали його та Емму, він залишався люблячим чоловіком, лагідним, який був з нею в нелегких ситуаціях. Він дійсно цінував її. А що ж дала йому у відповідь Емма? Відсутність кохання, зраду, борги, гроші з яких пішли на її коханців... Більш за все в цьому творі мені шкода саме Шарля.

Я вважаю, що для втілення своєї мрії, Еммі слід було залишитися з Шарлєм, бути вірною жінкою для нього, не заводити коханців на стороні та не дати обману поглинути себе. Для того щоб впустити іскру у відносини, потрібна ретельна робота обох партнерів. Тільки таким чином, віря в свого чоловіка, допомагаючи йому, Емма була здатна перетворити своє життя на мрію, і я впевнений, що заради Емми її чоловік приклав би всі зусилля, щоб стати "ідеальним".

(Або Емма могла залишити в спокої бідного Шарля та піти на всі чотири сторони до своїх коханців, а не намагалася всидіти на двох стільцях. Тільки краще своєму чоловікові зробила би, хоч і для відновлення йому би потрібен був час)

Я вважаю, що Еммі Боварі потрібно хоча б один раз прислухатись до свого внутрішнього голосу. Їй потрібно припинити занадто багато уваги людям та своїм мріям. Хоча для неї це неможливо, бо вона нічого й не бачила, окрім цього. В книжках монастиря не було жодної історії, де жінка б намагалась влаштувати своє щастя власними силами. Еммі не вистачає прикладу сильної і вольової жінки, який би показав їй, що сенс життя не тільки в коханні та шлюбі.

Емма повинна прийняти себе такою, яка вона є, з усіма своїми сильними та слабкими сторонами. Це важливий крок до самопізнання і розуміння власних потреб та бажань.

Мені здається, що їй слід працювати над контролем своїх емоцій і вивчати навички прощення, щоб змогти рухатися вперед після негативних ситуацій з членами родини.

Я вважаю, що щастя для неї неможливе.

Тому, що весь її життєвий шлях переповнений невдачами, нещастям, розчаруванням та поразками. Емма завжди мріяла про краще життя, але не вистачило рішучості та сили, щоб змінити своє життя на краще. Вона залишилася замкненою в собі, не вміла відчувати радість і задоволення від життя, що оточує її та була залежною від зовнішніх вражень та відчуттів, що зробило її нещасною.

Наприклад, у ней було багато можливостей для зміни її життя, але не використовувала їх належним чином. Ще не змогла знайти задоволення від своїх стосунків, навіть після того, як вийшла заміж за Шарля Боварі. Вона не могла знайти себе в ролі матері та виховати свою дочку Берт. Усі ці факти демонструють, що була нещасною.І тому нещастя було не у зовнішніх умовах, а в її власному внутрішньому світі.

Отже, думаю, що щастя неможливе, оскільки вона не мала внутрішньої готовності до нього та не була готова змінити своє життя на краще. Єдиний шлях для неї полягав у тому, щоб змогла знайти своє місце у житті та взяти життя під контроль. Я порадив би працювати над собою, розвивати свої здібності.

Я вважаю, що Еммі варто було тверезо оцінити свою ситуацію, визначити: які з її мрій можливо реалізувати, а які ні. Скоріше за все, Емма не могла б змінити свою ситуацію, але вона могла б навчитися жити з нею і знаходити радість навіть у простих речах та цінувати те, що має, а особливо свого чоловіка, який дуже її любив та ще й фінансово забезпечував її.

Також Емма мала багато вільного часу, який вона витрачала на читання романів та мрії. Замість цього, вона могла б зайнятися саморозвитком. Ще Емма була залежною від свого чоловіка, що і обмежувало її можливості. Їй варто було б знайти собі роботу, тоді вона б теж заробляла гроші та була більш багатою. Також, на мою думку, Еммі треба було не потайки зраджувати Шарлю, а щиро розповісти чоловікові про свої почуття та очікування від нього.

А взагалі, я вважаю, що якщо воно не судилося, то їй ніяким шляхом неможливо було здійснити свої мрії, як би вона не намагалася…

Мені здається, аби стати щасливою, Еммі Боварі потрібно прислуховуватись до своїх бажань та слухати серце. Як тільки вона зрозуміла, що подружнє життя з Шарлем їй зовсім не подобається, вона мала одразу чесно сказати йому про це аби не продовжувати ранити його та саму себе. Це не вирішило б усіх проблем героїні, але стало б початком цього складного шляху до кращого життя та принесло б їй почуття того, що вона вільна та може рухатись далі.

Еммі потрібно було зрозуміти, що в реальному житті все набагато складніше ніж у книзі й для того щоб досягти багатства, краси та високих почуттів треба щось робити, а не сидіти та чекати поки все зміниться само по собі. Пані Боварі загубила себе, але замість того, щоб розібратись в цьому, віднайти причину своїх страждань та ставати краще, вона шукала себе у кожному хто зустрінеться на її шляху.

Що має зробити Емма, щоб бути щасливою?