Playing a video (Stop)
Powered by Haskell (GHC 8.8.4 )

Факти з біографії Баха

У своїй родині він був молодшим з 8 дітей.

Багато предки В. С. Баха протягом кількох століть були професійними музикантами.

У 10 років він залишився сиротою. Старший брат, який теж був музикантом, взяв на себе турботу про юне Йоганна, і став його першим учителем музики.

Вже в дитинстві Бах навчався грі на таких складних інструментах, як орган та клавір.

В юності він також співав у церковному хорі.

Крім рідної німецької мови, Бах також володів італійською та французькою.

Своїм улюбленим композитором він вважав Дітріха Букстехуде, і ставився до його творчості з величезною повагою.

 

Велика частина твору Баха була написана спеціально для органу, його улюбленого музичного інструменту.

Першою дружиною великого композитора стала його кузина. У шлюбі В них народилося 7 дітей, але лише 4 з них вижили. У другому шлюбі у Баха було 13 дітей, з яких вижили 8.

Все життя Бах був глибоко віруючою людиною.

Свій перший музичний твір він написав, коли йому було 15 років.

Одного разу Йоганн Себастьян Бах,

Вівальді був відомий під прізвиськом рудий священник.

В 10 років був пострижений в духовний сан.

Основні інструменти:

Орган,скрипка-клавір.

Вівальді-засновник інструментального концерту.

Він написав 27 опер,3 ораторії,23 симфонії,465 концертів.

Він написав 4 скрипкових концерти(чотири пори року).

 

Вівальді був родом з Венеції,в 20 років був викладачем притулку де працював майже 30 років.

Анто́ніо Лучіо[4] (Лучо, Лючіо[5]) Віва́льді (італ. Antonio Lucio Vivaldi; 4 березня 1678, Венеція, Венеційська республіка — 28 липня 1741, Відень, Габсбурзька монархія) — італійський композитор, скрипаль-віртуоз, римо-католицький священник, автор більш як сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту. Вважається одним з композиторів, що почали розвивати музику барокового стилю до класицизму. За життя отримав широке визнання по всій Європі. Майстер ансамблево-оркестрового концерту — кончерто гроссо. Вівальді в основному відомий завдяки своїм інструментальним концертам, особливо для скрипки. Одними з найвідоміших його робіт є чотири концерти для скрипки «Чотири пори року»[6][5], що входять до циклу «Спір гармонії із винаходом[en]».

 

Багато з його композицій написані для жіночого музичного ансамблю при монастирі лікарні милосердя «Оспедале делла П'єта» (італ. Ospedale della Pietà), де він був висвячений в сан католицького священника і працював в періоди з 1703 по 1715 і з 1723 по 1740 роки. Також мали успіх пишні постановки опер Вівальді у Венеції, Мантуї і Відні. Після зустрічі з імператором Карлом VI Вівальді переїхав до Відня, сподіваючись на просування по службі. Однак імператор помер незабаром після прибуття Вівальді, а сам композитор помер менш ніж через рік в злиднях і був забутий аж до ХХ ст.

Твори Вівальді

 

Gloria,La stravaganza,The Four Seasons: Winter: I., Allegro non molto,

L'Inverno

Дитинство і юність[ред. | ред. код]

Батько Георга Фрідріха, також Георг, був цирульником-хірургом. Коли народився малий Гендель, Георгу-старшому було 63 роки і він був на службі в курфюрста Авґуста Саксонського.[8] Мамою Генделя була дочка лютеранського пастора Доротея Гендель (дівоче прізвище — Тауст) 1651 року народження.

Духовний клімат сім'ї сприяв формуванню культурно й духовно багатої особистості. Разом з тим, батько Генделя мав досить негативне ставлення до професії музиканта: він забороняв малому Георгу серйозно займатись музикою. Георг навчався у середній (класичній) школі, де музику викладав Йоган Преторіус — автор кількох шкільних опер. Вчителями музики малого Георга були також придворний капельмейстер Давид Пооле та органіст Кристіан Ріттер. Однак, коли тато взяв сина із собою у поїздку до Вайсенфельса, малий музи́ка зумів звернути на себе увагу герцога Йоганна Адольфа I, який висловив побажання, щоб батько не перешкоджав музичному розвитку малого Генделя. Це вплинуло на Генделя-старшого і з 1694 року його сину було дозволено навчатись у видатного органіста і композитора свого часу — Фрідріха Вільгельма Цахау (Zachow).[9]

Ге́орг Фрі́дріх Ге́ндель (нім. Georg Friedrich Händel; 23 лютого (5 березня) 1685, Галле, Німеччина — 14 квітня 1759, Лондон) — німецький та англійський композитор епохи бароко, який народився і вчився в Німеччині, а жив і працював у Великій Британії. Гендель поряд з Йоганом Себастьяном Бахом та Антоніо Вівальді вважається найпліднішим та найвпливовішим композитором свого часу. Його основний творчий доробок охоплює 42 опери та 25 ораторій, серед яких найвідоміша — «Месія» з хором «Алілуя!» — на тексти Біблії короля Якова, яка звичайно виконується на Різдво Христове. Творчість Генделя глибоко вплинула на багатьох пізніших композиторів, включаючи Гайдна, Моцарта і Бетховена

ІІІ група

Фрідріх Гендель

ІІ група

Й.С. Бах

І група

Антоніо Вівальді

Стихія музики Бароко