Неначе хмари в небі синьому, Спливають дні один по одному І десь ховаються за обрієм У далині... Отак і ми колись відлинемо, Куди судьбою нам назначено, А нашим правнукам залишимо Свої пісні... Приспів: Бо пісня наша все жива! Бо в ній дзвенять палкі слова! Вона душі дає розраду, Вона й на подвиг порива! Бо пісня наша з давніх літ Несе красу в широкий світ! Вона єднає і звеличує Наш славний козацький рід! Нам ще співати недоспіване! Нам ще любити недолюблене! Нам ще сягнути недосягнутих Крутих висот! Тож будьмо всюди разом З піснею! Плекаймо мову нашу рідную, І утверждаймося із вірою У наш народ!