Вирішальне слово в доведенні винаходу до кондиції сказали шведи.
Винахід перших безпечних сірників, які запалювалися при терті об спеціально підготовлену поверхню, відноситься до 1845 року. Це шведський винахід 19 століття.
Професор Каролінгського інституту Густаф Ерік Паш замінив білий фосфор на нешкідливий червоний. Крім того, він запропонував додавати фосфор не в сірникові голівки, а наносити його на окрему пластинку, терку, розмістивши її на коробці.
З тих пір сірники мало змінились. Це просочена парафіном осикова соломка з голівкою, основні «робочі» компоненти якої — бертолетова сіль і сірка. При терті червоний фосфор, який входить до складу терки, вступає з бертолетовою сіллю в реакцію. Від нагріву сірка спалахує і запалює дерево.