Playing a video (Stop)
Powered by Haskell (GHC 8.8.4 )

У ті ж роки активно розвивався жанр сатиричного малюнка. Вийшли сатиричні журнали «Перець» і «Біла ворона», а також гумористичні збірки, присвячені подіям війни. Зокрема, книжки «Гітлер капут» (1941), «Гітлер у сатиричних карикатурах» (1943), «Гнів» (1944), а також зображення про концтабір Шталаг 326.

У 1942 році побачила світ збірка «У фашистській неволі», до якої увійшли твори Валентини Литвиненко, зокрема «Україна бореться», «Відплата», «Україна в дорозі».

Навіть у найважчих умовах українські митці створювали вражаючі картини та ескізи. Наприклад, картина «Сирота (Прокляття німцям)» (1942) Йосипа Сіроти, «Розстріл у селі» Івана Кравченка, твори Гальановського, Самусєва, Корсунь-Шевченківського.

Одним із найвизначніших досягнень українського кінематографу під час війни став фільм «Райдуга» (режисер Михайло Донський, сценарій — Василь Василевська). Ця стрічка отримала визнання й була нагороджена премією «Оскар» Американської кіноакадемії.

Уже наприкінці 1941 року Київська кіностудія поновила свою діяльність, перемістившись у Туркменістан і пізніше — в Узбекистан та Одесу.

на фронті працювали 50 операторів українських кіностудій.

Важливою подією стали документальні стрічки «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні», створені О. Довженком.

Фільм «Райдуга» (режисер М. Донський, сценарій В. Василевської)

Разом з студіями ігрового кіно продовжувала роботу Українська студія хронікальних фільмів

 наприкінці 1941 р. відновила свою роботу Київська кіностудія в Туркменії

Федір Самуйлович Глущук "Бий гадину!", "Смерть німецьким окупантам!"

Василь Іванович Касіян "Лють України"

Олексій Шовкуненко

Микола Бурачек

Михайло Лисенко ескізи пам'ятникам героям війни

Микола Самокиш "Бій за Дніпро"

Сергій Григор'єв "Повернення"

Роман

софія

мистецтво,10 клас історія