псих стійкість

Ознаки:

Людина метушиться, робить хаотичні рухи

Кричить або говорить без зупину, іноді без змісту

Не реагує на оточення, не чує звернень

Втрачає контроль над собою, може бути небезпечною для себе й інших

Що робити:

Підійдіть ззаду, обережно обійміть під пахвами й притисніть до себе

Виведіть із натовпу або небезпечної зони

Говоріть спокійно, визнаючи її стан:

«Тобі страшно»,

«Ти хочеш, щоб усе зупинилося»

Не забороняйте нічого прямо — уникайте фраз типу «не кричи», «не бігай»

Дочекайтесь, поки стан пройде — зазвичай це недовго

Ознаки:

Різкі, безладні рухи

Гучна або безперервна мова, часто без сенсу

Людина не реагує на зауваження, не розуміє ситуацію

Може завдати шкоди собі чи іншим

Ознаки:

Байдужість до всього

Млявість, загальмованість

Повільна мова з паузами

Відсутність емоцій і бажання діяти

Перша допомога:

Поговоріть: «Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?»

Проведіть до місця відпочинку, дайте полежати або поспати

Доторкніться до руки чи чола — це заспокоює

якщо немає умов для відпочинку — підтримуйте розмову, залучайте до дій

Без допомоги апатія може перейти в депресію.

Ступор як реакція на сильний стрес

Ознаки:

Людина завмирає, не рухається

Не говорить, не реагує на звук, світло чи дотик

Застигає в одній позі

Не усвідомлює небезпеку

Що робити:

Масажуйте пальцями точки на лобі над зіницями

Покладіть руку на груди постраждалого

Підлаштуйте своє дихання під його

Говоріть повільно, чітко, на вухо — те, що може викликати емоції

Спробуйте викликати хоча б мінімальну реакцію — це головне

софія

Ступор Ознаки:

Повна нерухомість, «заціпеніння»

Відсутність мови та реакції на подразники (шум, світло, дотик)

Завмирання в одній позі

Людина не помічає небезпеки

Перша допомога:

Масажуйте точки на чолі над зіницями (між бровами і лінією волосся)

Покладіть долоню на груди постраждалого

Дихайте в унісон з ним

Тихо говоріть на вухо, викликаючи сильні (можна негативні) емоції

Головне — добитися будь-якої реакції, вивести із ступору

Якщо не надати допомоги, апатія може перерости в депресію, яка проявляється:

Важкими й болісними емоціями.

Пасивністю поведінки.

Почуттям провини.

Відчуттям безпорадності.

Втратою перспектив.

зведіть до мінімуму кількість оточуючих. Дайте постраждалому можливість «випустити пару» (наприклад виговоритися або «побити» подушку). Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаження

кінчиками великого й вказівного пальців масажуйте постраждалому точки, розташовані на чолі, над очима рівно посередині між лінією росту волосся й бровами, чітко над зіницями. Долоню вільної руки покладіть на груди постраждалого.

Ступор

Людина завмирає, не рухається

Не говорить, не реагує на звук, світло чи дотик

Застигає в одній позі

Не усвідомлює небезпеку

апатія

відсутність мотивації щось робити

небажання бачити поряд людей

відсутність бажання їсти

відчуття непотрібності

поговоріть з постраждалим. Задайте йому кілька простих запитань, виходячи з того, знайомий він вам чи ні: «Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?», «Хочеш їсти?»

Агресія - один зі способів, яким організм намагається знизити високу внутрішню напругу. Прояв злості або агресії може відбуватися тривалий час і заважати самому постраждалому й навколишнім

Перша допомога: зведіть до мінімуму кількість оточуючих. Дайте постраждалому можливість «випустити пару» (наприклад виговоритися або «побити» подушку). Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням. Демонструйте доброзичливість, на-віть якщо ви не згодні з постраждалим, не обвинувачуйте його.

Перша допомога:

Обережно зафіксуйте людину ззаду, обійміть під пахвами й притисніть до себе

Відведіть подалі від інших, ізолюйте

Говоріть спокійно, визнаючи її почуття:

«Ти хочеш, щоб усе це закінчилося?»

«Тобі страшно, і ти хочеш сховатися?»

Не ставте запитань, не сперечайтеся.

Уникайте фраз із «не» (не кричи, не біжи)

Стан триває недовго, часто переходить у плач, тремтіння або агресію.

Ознаки: роздратування, невдоволення, гнів (з будь-якого, навіть незначного при-воду); удари руками або якими-небудь предметами, словесна образа, лайка; м'язова на-пруга; зростання кров'яного тиску.

Агресія - один зі способів, яким організм намагається знизити високу внутрішню напругу. Прояв злості або агресії може відбуватися тривалий час і заважати самому постраждалому й навколишнім.

Перша допомога: використовуйте прийом «захоплення»: перебуваючи позаду, про-суньте свої руки постраждалому під пахви, пригорніть його до себе й злегка перекиньте на себе. Ізолюйте постраждалого від навколишніх. Говоріть спокійним голосом про почуття, які він відчуває: «Тобі хочеться щось зробити, щоб це припинилося? Ти хочеш сховатися від того, що відбувається»

Ознаки: різкі рухи, часто безглузді дії, ненормально голосна мова або підвищена мовна активність (невпинна, іноді абсолютно безглузда), часто відсутня реакція на навколишніх (на зауваження, прохання, накази).

Рухове збудження. Іноді потрясіння від критичної ситуації (вибухи, стихійні лиха тощо) настільки сильні, що людина перестає розуміти, що відбувається довкола неї. Вона не в змозі визначити, де вороги, а де свої, де небезпека, а де порятунок. Людина втрачає здатність логічно мислити й приймати рішення

Перша допомога: кінчиками великого й вказівного пальців масажуйте постраждалому точки, розташовані на чолі, над очима рівно посередині між лінією росту волосся й бровами, чітко над зіницями. Долоню вільної руки покладіть на груди постраждалого. Налаштуйте свій подих під ритм його подиху. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути, бачити. Тому говоріть йому на вухо, тихо, повільно й чітко те, що може викликати сильні емоції

Ознаки: різке зниження або відсутність довільних рухів і мови, відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики), «заціпеніння» в певній позі, стан повної нерухомості.

ПЕРША ДОПОМОГА:

Поговоріть з постраждалим. Поставте прості запитання:

«Як тебе звуть?»

«Як ти себе почуваєш?»

«Хочеш їсти?»

Допоможіть відпочити:

Проведіть до місця відпочинку.

Допоможіть зручно влаштуватися.

Візьміть за руку або покладіть руку на чоло.

Дозвольте поспати або полежати.

Якщо немає можливості для відпочинку (наприклад, у громадському місці):

Більше розмовляйте з постраждалим.

Залучайте до спільної діяльності (навіть незначної).

Ступор одна з потужних захисних реакцій організму. Відбувається після сильних нервових потрясінь, коли людина затратила стільки енергії на виживання, що сил на контакт із навколишнім світом у неї вже немає. Ступор може тривати від кількох хвилин до кількох годин.

апатія

відсутність мотивації щось робити

небажання бачити поряд людей

відсутність бажання їсти

відчуття непотрібності

Перша допомога: поговоріть з постраждалим. Задайте йому кілька простих запитань, виходячи з того, знайомий він вам чи ні: «Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?», «Хочеш їсти?» тощо. Проведіть постраждалого до місця відпочинку, допоможіть зручно влаштуватися. Візьміть постраждалого за руку або покладіть свою руку йому на чоло. Дайте поспати або просто полежати.

Ознаки: байдужне відношення до навколишнього, млявість, загальмованість, мова повільна, з великими паузами. Якщо людину залишити без підтримки й допомоги в та-кому стані, то апатія може перерости в депресію

Апатія може виникнути після тривалої напруженої, але безуспішної діяльності; або в ситуації, коли людина зазнає серйозної невдачі, перестає бачити сенс своєї діяльності; або коли не вдалося когось врятувати. Навалюється відчуття втоми, таке, що немає бажання ані рухатися, ані говорити: рухи й слова вимагають великих зусиль.

Оксана

ОЗНАКИ апатії:

Байдужне ставлення до навколишнього.

Млявість, загальмованість.

Повільна мова з великими паузами.

Відсутність бажання рухатися або говорити.

Відчуття душевної порожнечі, нездатність проявляти почуття.

ліза