Відокремлені уточнювальні члени речення




Відео 3

Відео 2

Відео 1

Відокремлені означення
Означення відокремлюють , якщо вони:
– стосуються члена речення, вираженого особовим займенником (Йду в простори я, чулий, тривожний.)
– стоять після означуваного слова-іменника (інверсія), особливо, якщо перед ним уже є означення ( 1)Йде зима, холодна і різка.2) І панує холодна зима, невблаганна і люта.)
– виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, який стоїть після означуваного слова: (Ще спить земля, укутана снігами.)
– виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, який стоїть перед означуваним словом, алемє обставинно-причинове значення (1) Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї. 2) Зацікавлені, ми підійшли й посідали.)
Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють. (Стоять налиті сонцем дні.)
– якщо непоширене чи поширене означення відмежоване від означуваного слова іншими членами речення, воно відокремлюється незалежно від місця розташування в реченні. ( І ми пішли, палкі, веселозорі.)
АЛЕ
Якщо перед означуваним іменником немає означення, непоширені означення, що стоять після нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися – за бажанням автора. Записуючи такі речення, слід керуватися їхнім інтонуванням. (Ідуть дощі легкі й прозорі. – Промерзло небо, місячне і тихе.
Для підкреслення змістової ролі в реченнях можуть відокремлюватися і неузгоджені означення, виражені іменниками у формах непрямих відмінків із прийменниками або без них. (Невеличкий, з кулачок, жив в болоті куличок. Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.
Найчастіше відокремлюють неузгоджені означення, що характеризують особу (її зовнішній вигляд, риси, вдачі), рідше – предмет (його форму, розмір тощо). (Висока, до шії козаків, трава вкривала береги річки.)






